Черкаська область
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ[ред.]
Черкаська область створена 7 січня 1954 року і є однією з наймолодших серед областей України. Розташована в центрі України, з територією 20,9 тис. кв. м., що складає 3,5% загальної території України. Межує з областями: Київською – з північного заходу, Вінницькою – на заході, Полтавською – на сході та Кіровоградською – на півдні.
За адміністративно-територіальним поділом область складається з 20 районів, 6 міст обласного і 10 – районного підпорядкування, 15 селищ міського типу та 826 сільських населених пунктів. Обласний центр – місто Черкаси.
Черкаська область має славне минуле, багата на унікальні пам'ятки історії та культури. На території області відкрито понад 100 поселень трипільської культури, близько сотні городищ, поселень і курганних могильників скіфських часів. Територія Черкащини входила до складу земель, де на початку нашої ери сформувалося ядро ранніх східнослов'янських земель, а в часи існування Київської Русі була південною частиною Київського князівства.
НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ[ред.]
Область розташована у лісостеповій фізико-географічній зоні. Рельєф – хвиляста рівнина, переважають чорноземні грунти. Для Черкащини характерні сприятливі кліматичні умови: помірно-континентальний клімат із м'якою зимою і теплим літом. Середня температура влітку +20°С, взимку -5°С.
За сприятливих кліматичних умов область багата на рослинність, славиться цінними мальовничими лісами, різноманітним тваринним світом. Тут розташований найбільший у лісостеповій зоні України Канівський біогеографічний заповідник (площа – 2028 га), всесвітньо відомий Уманський дендропарк «Софіївка» – перлина садово-паркового мистецтва, якому в 1996 році виповнилось 200 років.
По області протікає 1037 річок, найбільші з них: Дніпро – головна водна артерія України (150 км – довжина по території Черкаської області); Гірський Тікич (161км), Тясмин (133 км), Рось (101 км). На Черкащині більше ніж 2,3 тис. озер, ставків та водоймищ. Довжина Кременчуцького водосховища – 130 км.
КОРИСНІ КОПАЛИНИ[ред.]
В області є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться поклади петрургічної сировини. На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найбільш відомі родовища граніту – Старобабанське і Танське, продукція яких постачається далеко за межі області.
На території області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових та палигорськітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку.
Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців. Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод типу «Миргородська»; розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.
НАСЕЛЕННЯ[ред.]
Чисельність населення Черкаської області складає 1,387 млн. чол. (майже 2,9% населення України). Щільність населення – 67 жителів на 1 кв. км. Міське населення становить 748 тис. чол. (54%), сільське – 639 тис. чол. (46%).
Найбільше місто – обласний центр Черкаси – налічує 294,8 тис. жителів.
Національний склад. На території області проживають представники 85 національностей. Українці становлять 90,5% населення. Найчисельнішою національною меншиною є росіяни, за ними йдуть євреї, поляки, татари, вірмени, болгари.
ОСВІТА І НАУКА[ред.]
Нині в області функціонує 706 дошкільних закладів, у яких виховується 34 тис. дітей.
Діє 709 загальноосвітніх шкіл, де навчається 187,8 тис. дітей. Для задоволення потреб дітей, розвитку їхніх творчих здібностей функціонує 59 позашкільних, 13 закладів нового типу, 12 спеціалізованих шкіл, Мала академія наук, Мала академія мистецтв.
У 27 професійно-технічних навчальних закладах області, з яких 15 – звичайні, 2 – вищі, 10 – ліцеї, навчається 10,5 тис. учнів за 116 професіями.
У 28 вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації навчається 50,8 тис. студентів (320 осіб на 10 тис. населення).
У 7 вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації навчається 31,5 тис. студентів (198 осіб на 10 тис. населення).
У 2002 році наукові дослідження і розробки виконували 33 наукові організації області, в тому числі 13 самостійних науково-дослідницьких організацій, 4 проектно-конструкторські й технологічні, 3 проектні та проектно-вишукувальні організації, 9 науково-дослідних і конструкторських підрозділів на промислових підприємствах.
РЕЛІГІЯ[ред.]
На Черкащині діє 932 релігійні організації 48 конфесій, толків, напрямків. Вони складаються з 7 обласних релігійних управлінь, 4 монастирів, 4 духовних місій, 1 братства, 1 біблійного інституту (заочна форма навчання), 913 релігійних громад, з яких 582 – православні, 317 – протестантські, 33 – інші.
При релігійних громадах діють недільні школи. У релігійних громадах служать близько 600 священнослужителів.
Найчисельніша в регіоні – Українська православна церква, під юрисдикцією якої перебуває 443 релігійні громади.
З початку проголошення незалежності України, за рахунок добровільних пожертвувань громадян, активної допомоги місцевих органів влади в регіоні збудовано 162 культові споруди та ще 55 будується.
КУЛЬТУРА[ред.]
В області діє широка мережа установ культури і мистецтва. Це обласний український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка, обласний театр ляльок, обласна філармонія, Канівське училище культури і мистецтв, Уманське музичне училище ім. П.Д. Демуцького, Черкаське музичне училище ім. С.С. Гулака-Артемовського, 40 шкіл естетичного виховання, 738 Будинків культури і клубів, 766 бібліотек, 2 Національних та 5 державних історико-культурних заповідників, у складі яких функціонує 17 музеїв, 14 музеїв комунальної власності, 288 музеїв і музейних кімнат на громадських засадах.
Черкащина була і залишається історико-культурним центром України. Вона стала нащадком і хранителем духовної спадщини провісника незалежності нашої держави, генія людства – Тараса Григоровича Шевченка, який народився в мальовничому селі Моринці Звенигородського району і похований на Чернечій горі у Каневі. Шевченків край уславив себе великими історичними подіями, немеркнучими іменами. Саме із цієї землі зароджувалося славне козацьке лицарство і його демократична республіка Запорізька Січ, саме на цій землі розгорнулась під проводом Богдана Хмельницького найбільша національно-визвольна війна українського народу.
Черкаська земля подарувала світовій культурі таких визначних письменників, художників, вчених як І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, С. Гулак-Артемовський, М. Драй-Хмара, Т. Осьмачка, М. Максимович, А. Кримський, П. Юркевич, В. Авраменко, І. Падалка та багатьох інших.
Неповторна природа краю, пісенні, фольклорні традиції давали творчу наснагу закоханим у цю землю О. Пушкіну, П. Чайковському, М. Лисенку, М. Вовчку, М. Гоголю, І. Котляревському, Г. Сковороді, А. Міцкевичу.
ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я[ред.]
Система охорони здоров'я регіону включає 259 лікувально-профілактичних установ усіх типів, у яких працюють 4467 лікарів і 12765 середніх медичних працівників.
Центром спеціалізованої медичної допомоги населенню області є обласна лікарня – багатопрофільний лікувально-профілактичний заклад, де працюють висококваліфіковані фахівці.
Впродовж багатьох років лікарня успішно співпрацює з Оксфордською дитячою клінікою в рамках програми «Допомога дітям з вродженими вадами щелепно-лицьової ділянки».
На базі обласного онкологічного диспансеру створений дитячий онкогематологічний центр, у якому разом з аналогічним Німецьким гематологічним центром вивчаються питання лікування лейкозів. Проводяться широкі дослідження в рамках реалізації проекту США з проблем природи лейкемії серед дорослого населення області.
Обласним онкологічним диспансером налагоджені тісні зв'язки з Українським НДІ кардіології ім. М.Д. Стражеска, розвивається міжнародне співробітництво з французькими колегами, тут працює навчально-діагностичний центр з питань ехокардіографії в рамках Європейського співробітництва TACIS.
СПОРТ[ред.]
Черкаська земля пишається своєю спортивною історією і спортивним сьогоденням. Серед спортсменів, які збагатили спортивну скарбницю України, – А. Хіміч (веслування на каное), О. Мотузенко (веслування на байдарках), О. Крикун (легка атлетика), О. Феденко (велоспорт), А. Скачков (легка атлетика, інваспорт) та інш.
ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ[ред.]
В інформаційному просторі друковані засоби масової інформації представлені 232 виданнями. Найчисельніша група видань – 60 (26%) – належить комерційно-бізнесовим структурам.
Засновниками засобів масової інформації виступають окремі громадяни. Таких видань в області налічується 46, або 20%. Значна кількість видань (12) припадає на обласні осередки політичних партій та громадських організацій. Органи влади випускають 26 газет, питома вага яких становить 14%.
Нове явище в інформаційному просторі області – поява періодичних видань, засновниками яких є релігійні конфесії різного спрямування. На даний час їх зареєстровано 13.
Потужним блоком виступають інформаційно-рекламні видання, частка яких у регіональній пресі становить 23%.
Три загальнонаціональні телекомпанії (УТ-1, УТ-2, «Інтер») охоплюють ефіром населені пункти усіх 20 районів області. Програми каналів СТБ, ТЕТ і ICTV транслюються з м. Черкаси та м. Умані. Телестудія «Рось», засновником якої є Держтелерадіо України, веде мовлення на двох каналах. Всього в інформаційному просторі області діє 47 електронних телерадіоорганізацій, загальний час мовлення – 1074 години на тиждень.
Державна мова є пріоритетною в електронних ЗМІ області всіх форм власності.
ПРОМИСЛОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ[ред.]
За структурою господарства область індустріально-аграрна. У сукупному випуску товарів і послуг питома вага промисловості становить 42%.
Структура промислового виробництва області характеризується такими показниками: - добувна промисловість становить 2,2% загальнообласного обсягу. В неї входять дві підгалузі: видобування енергетичних матеріалів (торфу) та видобування неенергетичних матеріалів (нерудної сировини для промисловості та будівництва); - обробна промисловість – 86,9% загальнообласного обсягу; - виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла, води – 10,9% загальнообласного обсягу.
У промисловому виробництві переважають харчова (39,9%) та хімічна (26,9%) промисловість. Машинобудування і металообробка складають 8%, легка промисловість – 1,5%.
На Черкащині функціонують понад 300 промислових підприємств, які виробляють електроенергію, випускають мінеральні добрива, аміак, хімічні волокна, засоби автоматизації та обчислювальної техніки, технологічне обладнання для переробних галузей, машини та обладнання для тваринництва та кормовиробництва, товари народного вжитку продовольчої та непродовольчої груп. В харчовій промисловості найбільш розвинуті такі галузі як цукрова, м'ясопереробна, молочна, борошномельно-круп'яна, лікеро-горілчана, консервна.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО[ред.]
У Черкаській області діє 688 агроформувань на засадах приватної власності на землю та майно, та 1011 фермерських господарств.
Площа сільськогосподарських угідь – 1,5 млн. га, тобто 3,5% угідь в Україні, в тому числі ріллі –1,3 млн. га.
У структурі сільськогосподарського виробництва рослинництво складає 62%, тваринництво – 38%.
Поголів’я у тваринницькому комплексі: велика рогата худоба – 388,5 тис. голів, свині – 610,5 тис. голів, птиця – 6,6 млн. голів.
Валова продукція сільського господарства (у порівняних цінах 2000 року) – майже 2,9 млрд. грн., що складає 5% сільськогосподарського виробництва України, або 2055 грн. на душу населення.
Черкащина відрізняється від інших областей високим рівнем виробництва зерна (1947 тис. тонн – виробництво в 2002 р.), цукрового буряка (1005 тис. тонн), соняшника (85,5 тис. тонн), овочів і картоплі (281 і 710 тис. тонн відповідно) і тваринництвом м’ясо-молочного напрямку (м’яса – 127 тис. тонн, молока – 560 тис. тонн).
Черкаська область цілком забезпечує себе основними сільськогосподарськими продуктами. Науковим забезпеченням агропромислового комплексу займаються 2 науково-дослідних інститути сільськогосподарського профілю.
ТРАНСПОРТ І ЗВ’ЯЗОК[ред.]
Залізничний та автомобільний транспорт Територію Черкаської області перетинає велика кількість залізничних доріг і автомобільних магістралей. Залізниці зв'язують південь і північ України, а основні автомобільні магістралі сполучають захід і схід держави.
Залізничні перевезення в області забезпечують підприємства й організації Шевченківської дирекції залізничних перевезень. Дирекція розташована на перетині двох головних напрямків: Москва-Одеса та Донбас-Карпати. Довжина колії становить 840 км.
Автобусне сполучення мають майже всі населені пункти області. Довжина автомобільних доріг загальнодержавного, обласного і місцевого значення – 6,2 тис. км.
Авіаційний транспорт Черкаський аеродром може приймати і відправляти літаки вантажопідйомністю до 40 тонн, і використовуватися для регулярних рейсів місцевими авіалініями України. Злітно-посадкова смуга має довжину 2,5 км.
Річковий транспорт В області функціонує Черкаський річковий порт і три пристані в м. Канів, смт. Іркліїв і с. Адамівка.
Річковим транспортом виконується доставка народногосподарських вантажів по Дніпру.
Зв'язок Телефонний і телеграфний зв'язок на території області забезпечується ВАТ «Укртелеком» і СП «Утел». Розвиток телефонізації області базується на постійній заміні існуючого обладнання на сучасні цифрові системи і впровадженні електронних систем передачі даних.
Телефонна щільність по області складає 19 телефонів на 100 жителів. В області функціонують декілька провайдерів, що надають послуги з підключення до мережі Інтернет. Широкого розповсюдження набув мобільний зв'язок.
БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ[ред.]
Банківську систему Черкаської області формують: управління Національного банку України в Черкаській області, філія «Черкаське Центральне відділення Промінвестбанку», філія – Черкаське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», Черкаська обласна дирекція АППБ «Аваль», Черкаська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк», Черкаське ГРУ ПриватБанку, філія Укрексімбанку в м. Черкаси, Черкаська та Дніпровська філії AT «Укрінбанк», філія Акціонерного банку «Енергобанк» в м. Черкаси, філія АКБ «Національний кредит» в м. Канів, філія АБ «Київська Русь» у м. Умань, Черкаські філії: АКІБ «УкрСиббанк», AT «Кредит Банк (Україна)», ВАТ АБ «Укргазбанк», АКБ «Легбанк», АБ «Київська Русь», АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК», ВАТ «Мегабанк», ВАТ «Міжнародний комерційний банк», ВАТ КБ «Промекономбанк».
Установами банків області забезпечуються позитивні тенденції щодо кредитування реального сектора економіки. Із загальної суми кредитів, які вкладаються в економіку області, на розвиток промисловості направляється понад 40 відсотків, малого і середнього підприємництва, торгівлі – 40 відсотків, агропромислового комплексу – понад 20 відсотків.
Банківські установи працюють з пластиковими картками. Забезпечується стабільність валютного ринку.
БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС[ред.]
На території області існує розвинутий будівельний комплекс. Підрядну діяльність у будівництві здійснюють 160 підприємств різних форм власності.
Промислові підприємства будівельної індустрії мають достатні потужності щодо забезпечення потреб будівельного комплексу стіновими матеріалами, збірними бетонними та залізобетонними конструкціями і деталями, металоконструкціями, столярними виробами, асфальтобетоном, нерудними та іншими матеріалами.
МАЛИЙ БІЗНЕС[ред.]
В області налічується понад 5,3 тис. малих підприємств та понад 34 тис. підприємців – фізичних осіб.
Допомогу бізнесменам-початківцям надають 6 бізнес-центрів, бізнес-інкубатор, 3 лізингові центри, 2 регіональних фонди підтримки підприємництва, 46 банківських установ та 591 відділення, 34 кредитні спілки, 4 біржі та 6 філій, близько 60 інформаційно-консультативних і юридичних установ, 4 страхові компанії та 40 їх філій, 32 аудиторські фірми, 3 інвестиційні компанії та 6 їх філій, центр науково-технічної та економічної інформації тощо.
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ[ред.]
Основу експортних надходжень складають добрива (30,3%), нитки з хімічних волокон (16,6% від загального обсягу експорту), органічні хімічні сполуки (14,1%), одяг та предмети одягу (5,9%), машини та устаткування (3,4%).
Найвагоміше місце в імпортних поставках займають продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (25,4%), папір і вироби з паперової маси (22,9% від загального обсягу імпорту), машини та устаткування (18,2%), текстиль та текстильні вироби (9,8%), тютюн (8,1%).
Серед послуг, які надавалися областю, переважають послуги з ремонту, вантажні перевезення автотранспортом, туристичні послуги. В імпорті послуг значну питому вагу складають фінансові послуги, роялті, послуги транспорту.
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ[ред.]
Іноземний капітал вкладено у підприємства області партнерами з 34 країн світу. Основні країни-інвестори – Сполучені Штати Америки (51% від загальної суми прямих інвестицій, або 26,2 млн. дол. США), Німеччина (13% – 6,9 млн. дол. США), Великобританія (10%, або 5,3 млн. дол. США). Прямі іноземні інвестиції з країн ЄС складають більше 21 млн. дол. США. 85% іноземних кредитів, а саме 30,4 млн. дол. США, надійшло з Ліхтенштейну.
Інвестиційну діяльність з іноземними партнерами розвивають також підприємства торгівельної, харчової, поліграфічної та деревообробної галузей.