1.3. Аналіз практик

1.3. Аналіз практик публічного інвестування

Розроблення регіональних стратегій розвитку здійснюється відповідно до діючого законодавства. Основними планувальними документами на обласному рівні є:

1. Регіональна стратегія розвитку строком на 7 років та План заходів з її реалізації впроваджуються через програми регіонального розвитку, що містять переліки проєктних пропозицій на інвестиційні проєкти.

Наприклад, в Чернігівській ОДА в наявності всі документи36, які є необхідними для розроблення та виконання регіональних стратегій розвитку до 2020 та 2027 років (Додаток 1. 2).

33 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/196-2015-%D0%BF#Text 34 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-2020-%D0%BF#n8 35 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2017-%D0%BF#Text 36 https://cg.gov.ua/index. php?id=26802&tp=1

Сайт Стратегії розвитку Черкаської області до 2027 року37 також містить всі необ­хідні документи з питань стратегічного планування.

Зазначені регіональні стратегії розвитку розроблені відповідно до закону «Про засади державної регіональної політики» та постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 932 «Порядок розроблення регіональних стратегій розвитку і планів захо­дів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реа­лізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів», з урахуванням норм постанови КМУ № 931 «Про затвердження Порядку розроблення Державної стра­тегії регіонального розвитку України і плану заходів з її реалізації, а також про­ведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених Стратегії і плану заходів» та керуючись Наказом Міністерства регіонального розвитку, будів­ництва та житлово-комунального господарства 31. 03. 2016 № 79 «Про затвер­дження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результатив­ності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації».

Відповідно до зазначеного наказу кожна з регіональних стратегій містить аналіз відповідності положень регіональної стратегії Державній стратегії регіонального розвитку України. Аналіз відповідності положень38 регіональної стратегії Держав­ній стратегії регіонального розвитку України39 згідно з згаданою Методикою здійс­нюється шляхом порівняння їх стратегічних та оперативних цілей.

Оскільки інших пояснень та форм з проведення аналізу відповідності регіо­нальних та Державної стратегії регіонального розвитку в наказі Мінрегіону не міститься, то на практиці це відбувається шляхом порівняння редакцій страте­гічних та оперативних цілей двох стратегій та пошуку їх змістовної або редакцій­ної подібності. Результати оформлюються у вигляді таблички. Приклад аналізу відповідності стратегічних та оперативних цілей Стратегії розвитку Черкаської області на 2021–2027 року цілям Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки наведений нижче.

ТАБЛИЦЯ 2. Узгодженість стратегічних цілей Стратегії розвитку Черкаської області на період 2021–2027 роки із стратегічними цілями Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки.

37 https://strategy2027-ck.gov.ua 38 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0632-16?find=1&text=%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81% D1%82%D1%96#w1_15 39 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF#n11

ТАБЛИЦЯ 3. Узгодженість операційних цілей Стратегії розвитку Черкаської області на період 2021–2027 роки з операційними цілями Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки

Стратегічні цілі (Україна) Операційні цілі Стратегії розвитку Черкаської області на період 2021–2027 роки 1. 1. Розвиток підприємницьких ініціатив та бізнес-екосистем1. 2. Інтернаціоналізація бізнесу1. 3. Маркетинг і брендинг територій1. 4. Розвиток інноваційного сектору в економіці регіону2. 1. Висока якість управлінських кадрів2. 2. Якісна система освіти2. 3. Ефективна система охорони здоров'я2. 4. Посилення регіональної культури згуртованості та взаємодії3. 1. Екологічна безпека та збереження довкілля3. 2. Безпека населення та територій3. 3. Розвиток і модернізація інфраструктури3. 4. Просторовий розвиток та цифрова трансформація регіонуС. 1. 1. Технології переробки сільськогосподарської продукціїС. 1. 2. Технології просування сільськогосподарської продукціїС. 1. 3. Якість та безпека харчових продуктівС. 2. 1. Інновації інформаційно-комунікаційних технологій в сек­торі регіональної економіки

1. 1. Стимулю­вання центрів економічного розвитку (агломерації, міста)

1. 2. Збереження навколишнього природного середовища та стале використання природних ресурсів, посилення можливостей розвитку територій, які потребують державної підтримки (макро- та мікрорівень)

Крім відповідності Державній стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки аналогічно регіональні стратегії розвитку аналізуються на предмет відповідності Цілям Сталого Розвитку 2030. Приклад аналізу зв'язку Цілей Сталого Розвитку та цілей Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2027 року наве­дено нижче.

ТАБЛИЦЯ 4. Зв'язок Цілей Сталого Розвитку та цілей Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2027 року

Цілі сталого розвитку: Україна Цілі Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2027 року

Ціль 1. Розвиток людського потенціалу Ціль 2. Ком­фортні та безпечні умови для життя Ціль 3. Підвищення конкурен­тоспро­можності регіональної економіки Ціль 4. Прискорений інноваційний розвиток пріо­ритетних сфер економічної діяльності Ціль 5. Ефективне багаторівневе врядування та правління територіаль­ним розвитком

Ціль 1. Подолання бідності Ціль 2. Подолання голоду, розвиток сільського господарства Ціль 3. Міцне здоров'я і благополуччя Ціль 4. Якісна освіта Ціль 5. Ґендерна рівність Ціль 6. Чиста вода та належні сані­тарні умови Ціль 7. Доступна та чиста енергія

Процедури аналізу відповідності стратегічних та оперативних цілей страте­гій розвитку регіонів цілям Державної стратегії регіонального розвитку та Цілям Сталого Розвитку не встановлено, так само не передбачено відпові­дальності або інших наслідків у разі невідповідності стратегій розвитку регі­онів зазначеним документам планування національного рівня.

Кожна з областей має затверджені схеми планування території області. Але регі­ональні стратегії не враховують положення схем планування, так само і схеми планування територій не враховують стратегічні пріоритети розвитку регіонів. На практиці не дотримується принцип: стратегія визначає що має бути, а схема планування території – де саме це може бути реалізовано у просторі.

2. Регіональні цільові програми, які мають переважно галузевий (секторальний) характер, які відповідають функціям підрозділів ОДА та є підставою для передбачення коштів в місцевому бюджеті на відповідні цілі програм;

Регіональні цільові програми, як зазначено вище, розробляються відповідно до Методичних рекомендацій щодо Порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання, затверджених наказом Мініс­терства економіки України від 04 грудня 2006 року № 367, який втратив чинність в 2019 році. Але окремі регіони затвердили власні документи, що регламентують процес розроблення цільових програм в області. Так, зокрема, в Чернігівській області є чинним розпорядження голови облдержадміністрації від 05.05.2016 № 245 «Про Порядок розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання»40.

Чисельність регіональних цільових програм в областях традиційно складає декілька десятків. Наприклад, перелік обласних програм, які перебувають на контролі в Черкаській обласній раді станом на 12. 06. 2020 становить 89 цільових програм різного спрямування (Додаток 1. 3). Чинні обласні програми (зі змінами) Чернігівської області, які перебувають на контролі в Чернігівській обласній раді, складають перелік з 50 програм (Додаток 1. 4.).

Особливістю цих програм є те, що вони затверджуються на середньостроковий період фактично без фінансування, а тому виглядають, як набір заходів без фінан­сового забезпечення та, як правило, без конкретних показників результативності їх виконання.

Приклад типової таблички фінансування цільової секторальної програми наве­дено нижче.

ТАБЛИЦЯ 5. Орієнтовні обсяги та джерела фінансування обласної програми «Підтримка системи громадського здоров'я» на 2020-2022 роки.

Обсяг фінансування Програми за рахунок коштів державного бюджету визнача­ється щороку, виходячи з квот централізованого постачання, місцевих бюджетів – з конкретних завдань та можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді, інших джерел – з обсягів залучення коштів.».

Оскільки нормативна база щодо розроблення цільових регіональних про­грам створювалась 13 років тому, до запровадження стратегічного плану­вання на субнаціональному рівні, то жодних вимог щодо узгодження цільо­вих програм та регіональних стратегій розвитку не встановлено.

40 http://cg.gov.ua/web_docs/1/2015/10/docs/245. docx

Фактично відбувається два паралельних процеси, які скеровуються керівництвом областей відповідно до власних знань, спроможностей та політичної волі.

3. Програма соціального та економічного розвитку на плановий рік (та про­гноз на 2 наступні роки) (далі – ПСЕР), в якій визначаються пріоритети для фінансування з обласного бюджету відповідного року;

Програма соціального та економічного розвитку на плановий рік (та прогноз на 2 наступні роки) розробляється щорічно в обов'язковому порядку обласними державними адміністраціями згідно з вимогами Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» та постанови КМУ від 26 квітня 2003 року «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проєкту державного бюджету» із змінами.

Цим документом фактично встановлюються підстави для затвердження бюджетних призначень на виконання цільової регіональної програми шляхом включення програм до щорічних програм соціально-економічного розвитку області. Так, наприклад, розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації від 05.

05. 2016 № 245 «Про Порядок розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання» 41 передбачений такий алгоритм дій:

«5. 1. Після затвердження обласною радою програми головний розпорядник коштів надає Департаменту фінансів обласної державної адміністрації бюджетні запити щодо її фінансування у наступному році за рахунок коштів обласного бюджету.

5. 2. Департамент фінансів обласної державної адміністрації аналізує подані бюджетні запити відповідно до реальних можливостей обласного бюджету і після узгодження із Департаментом економічного розвитку обласної державної адміні­страції включає пропозиції до проєкту обласного бюджету на наступний рік.

5. 3. Перелік програм, які фінансуються із залученням коштів обласного бюджету, включається окремим додатком до щорічної програми соціально-економічного розвитку області.

5. 4. Фінансування програми здійснюється виключно за умови затвердження бюджетних призначень на її виконання рішенням обласної ради про обласний бюджет на відповідний рік (рішенням про внесення змін до обласного бюджету на відповідний рік) згідно з розписом обласного бюджету.».

Як результат, частина цільових обласних програм не фінансується з року в рік, або фінансується не стабільно в залежності від наявності достатньої кількості коштів в місцевому бюджеті та встановленої (за незрозумілим механізмом) пріоритетності програм для області в кожному конкретному році.

Підтвердженням цього є такий факт: із 89 обласних програм Черкаської області до програми соціально-економічного розвитку на 2021 рік було включено лише 58 програм та Перелік інвестиційних проєктів, що планується реалізувати у 2021 році кількістю 21 інвестпроєкт. В Чернігівській області ситуація дещо краща – з 50 чинних включено 47 цільових програм та 47 інвестиційних проєкти.

Законодавчо затверджена типова структура розроблення ПСЕР на середньостро­ковий період (до 5 років) та короткостроковий період (1 рік). Опис ПСЕР включає 47 розділів, зокрема: аналіз економічного і соціального розвитку за попередній період; головні проблеми розвитку економіки і соціальної сфери; цілі і пріоритети економічного і соціального розвитку у наступному році тощо. Опис ПСЕР також включає низку додатків, зокрема:

¦ Перелік обласних цільових програм за головними напрямами діяльності соціально-економічного та культурного розвитку області, які передбачається фінан­сувати у поточному році, які, в свою чергу конкретизуються завданнями та захо­дами реалізації ПСЕР на поточний рік;

41 http://cg.gov.ua/web_docs/1/2015/10/docs/245. docx

¦ Основні показники соціально-економічного розвитку області, на основі яких можна робити аналіз щодо виконання ПСЕР в розрізі 3-х років. Як правило ПСЕР включають заходи регіональних цільових програм, державних цільових програм, державних субвенцій області на поточний рік.

4. Обласний бюджет на плановий рік (та прогноз на 2 наступні)роки

Бюджетним кодексом України серед планувальних та програмних документів регіонального розвитку вказано програму соціально-економічного розвитку відповідної області. Статтею 76, зокрема, встановлено, що до проєкту рішення про місцевий бюджет додається: «1) пояснювальна записка, яка повинна містити: а) інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміністративно-територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, які покладено в основу проєкту місцевого бюджету; б) оцінку надходжень доходів з урахуванням втрат доходів у результаті наданих відповідною радою податко­вих пільг; в) пояснення до основних положень проєкту рішення про місцевий бюджет, включаючи аналіз пропонованих обсягів видатків щодо функцій та про­грам. (обґрунтування включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків бюджету); …. 5) пере­лік інвестиційних програм на наступний бюджетний період та на наступні три бюджетні періоди; …8) інші матеріали…».

Інформація про соціально-економічний стан відповідної адміністративно-територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, які покладають в основу проєкту місцевого бюджету, міститься саме в Програмі соціально-економічного розвитку на відповідний рік. Наприклад, в документі, що розміщений на сайті департаменту фінансів Чернігівської ОДА «Прогноз обласного бюджету Чернігівської області на 2021 – 2022 роки» 42 зазначено:

«Цей прогноз визначає основні напрями дій у середньостроковій перспективі, які сприятимуть досягненню довгострокових стратегічних цілей. Прогноз обласного бюджету Чернігівської області на 2021 – 2022 роки (далі – Прогноз) розроблено на основі норм Бюджетного і Податкового кодексів України, Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2020 – 2022 роки, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 15. 05. 2019 № 555 (із змінами, внесеними постановою Кабміну від 23. 10. 2019 № 883), Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої постановою Верховної Ради України від 04. 10. 2019 № 188-IX, Методичних реко­мендацій щодо складання у 2019 році місцевих бюджетів на середньостроковий період, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29. 03. 2019 № 130, листа Мінфіну від 18. 10. 2019 № 05110-14-6/26381 «Про обсяги міжбюджетних транс­фертів на 2021 – 2022 роки у розрізі місцевих бюджетів», прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку області на 2020 – 2022 роки, показників галузевих обласних програм тощо.

Головна мета Прогнозу: створення дієвого механізму управління бюджетним процесом, встановлення зв'язку між стратегічними цілями та можливостями бюджету у середньостроковій перспективі, забезпечення прозорості, передбачуваності, послідовності бюджетної політики, визначення фінансового ресурсу обласного бюджету на середньострокову перспективу.

Основні завдання Прогнозу: планування реальних надходжень обласного бюджету (на основі прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку області з урахуванням зміни податкової бази і фактичного рівня відповідних над­ходжень), видатків і кредитування бюджету (з урахуванням пріоритетів розвитку галузей бюджетної сфери та можливостей дохідної бази бюджету).

Основні принципи формування Прогнозу: збалансованість, обґрунтованість, ефек­тивність та результативність.

Положення щодо врахування цілей і пріоритетів бюджетної політики: бюджетна політика на 2021 – 2022 роки спрямовуватиметься на подальшу стабілізацію економіки, проведення структурних реформ у бюджетній сфері та економіці, на вдоско­налення міжбюджетних відносин на принципах децентралізації фінансів, а також на забезпечення гідних умов життєдіяльності кожного громадянина.

42 http://dfin. cg.gov.ua/web_docs/2142/2019/12/docs/Prog№z%20oblbudgety%202021–2022. pdf

Очікувані результати: надходження до обласного бюджету (з урахуванням транс­фертів) на 2021 рік прогнозуються в сумі 2 405,8 млн грн, на 2022 рік – 2 507,0 млн грн (більше 2021 року на 101,2 млн грн або на 4,2%).

Можливі ризики невиконання прогнозних показників. При несприятливих зов­нішніх політичних, економічних та інших факторах, які впливають на економіку України, і, як наслідок, на фінансово-економічну ситуацію області, ймовірне недо­сягнення запланованих темпів зростання фонду оплати праці, що може призвести до невиконання прогнозних показників за податком на доходи фізичних осіб, який в структурі доходів місцевих бюджетів займає домінуючу позицію.

Індикативні показники соціально-економічного розвитку, які використовувались під час складання Прогнозу:

основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України; прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку Чернігівської області (наведені в Програмі соціального та економічного розвитку на пла­новий рік (та прогноз на 2 наступні роки); прогнозні обсяги видобутку корисних копалин загальнодержавного значення за видами корисних копалин; прибуток прибуткових підприємств; дані щодо кількості ліцензій, які планується видавати суб'єктам господарювання упродовж 2021 – 2022 років уповноваженими в області органами ліцензування; середньооблікова кількість штатних працівників; середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника; фонд оплати праці працівників (штатних і нештатних), зайнятих економічною діяльністю (без малих підприємств) тощо.».

Як видно, обласний бюджет формально жодним чином не узгоджений із цілями та пріоритетами Стратегії сталого розвитку Чернігівської області до 2027 року. Аналогічною є ситуація і в Черкаській та інших областях.

Одночасно, виникає питання щодо обґрунтованості прогнозних показників економічного та соціального розвитку областей, оскільки крім загальних зако­нодавчих норм та структури прогнозу областей, інших методичних або інструк­тивних матеріалів для складання демографічного та економічного прогнозів ані Мінекономрозвитку (як центральний орган виконавчої влади, що відповідає за питання економічної політики), ані Мінрегіоном (як центральним органом вико­навчої влади з питань регіональної політики) не розроблено. Якість прогнозів значною мірою залежить від досвіду та фаховості працівників облдержадміні­страцій.

Відсутність законодавчих вимог щодо необхідності узгодження стратегіч­ного планування, програмування та бюджетування розвитку регіонів, а також низька культура стратегування управлінців різних рівнів призводить, на думку стейкхолдерів, які взяли участь у фокус-групах, самооцінці або дали інтерв'ю, до не сприйняття її ролі як головного планувального документу стратегічного значення.

Не дивлячись на багаторічний досвід стратегування, найбільш простим та передбачуваним залишається річний горизонт планування та бюджетування.

Крім того, було зазначено, що незважаючи на нормативні вимоги, не завжди від­бувається узгодженість процесів та пріоритетів Державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій. Зокрема, відповідно до п. 10 постанови КМУ від 11.11.2015 № 932 проєкт регіональної стратегії подається на затвердження обласним радам не пізніше ніж через шість місяців після затвердження Державної стратегії регіонального розвитку України. В той же час, п. 21 доручення Прем'єр-міністра України від 10. 01. 2019 № 02-01/276 обласні державні адміністрації повинні були до 01 грудня 2019 року забезпечити розроблення та подання на розгляд обласних рад проєктів регіональних стратегій розвитку на період 2021–2027 років. Водночас, Державна стратегія регіонального розвитку на 2021–2027 роки була затверджена Постановою КМУ № 695 тільки 5 серпня 2020 року. Відповідно до п. 4 цієї постанови обласні державні адміністрації повинні привести у шестимісячний строк регіональні стратегії у відповідність до Державної стратегії, встановити зміни та доповнення до вже затвердженої регіональної стратегії та Плану заходів з її реалізації.

Як проблемне питання також було зазначено відсутність належної статистичної бази для здійснення якісного аналізу розвитку окремих типів територій в межах області. Причина – практична відсутність достовірної інформації на рівні територіальних громад та районів.

Разом з тим, проведене анкетування засвідчило, що понад 50,0% стейкхолдерів обох регіонів (51,3% в Чернігівській, із них 2/3 складають жінки та 1/3 – чоловіки, та 58,3% в Черкаській областях, із них понад ¾ складають жінки та менше ¼ – чоловіки) вважають, що регіональна стратегія розвитку областей встановлює пріоритети для публічних інвестиційних рішень для регіону. Серед них, передусім, представники обласних та районних державних адміністрацій (зокрема 69,2% у Чернігівській та 76,9% у Черкаській області), територіальних органів ЦОВВ, окремих органів місцевого самоврядування в обох областях. Встановлення таких пріоритетів підтвердили також представники навчальних закладів та Агенції регіонального розвитку Чернігівської області, а також інститутів громадянського суспільства та бізнес асоціацій Черкаської області. Варто також зазначити, що 28,2% стейкхолдерів у Чернігівській і 16,7% у Черкаській області схильні вважати, що такі пріоритети визначені лише частково.

Стейкхолдери обох областей здебільшого вважають регіональну стратегію реаліс­тичною, такою, що узгоджується з національними цілями та враховує особливості регіону, орієнтованою на результати, спрямованою у майбутнє, а також такою, що враховує інтереси різних груп населення та узгоджується з національними цілями. Водночас, «вузькими місцями», на їх думку, є відсутність статистичних даних на рівні ОТГ, що ускладнює територіальний аналіз на основі даних, а також те, що технічні завдання у Плані заходів є надто аморфними, а мають бути конкретнішими.

РИСУНОК 1. Оцінка щодо встановлення РСР пріоритетів для публічного інвестування, % опитаних

У той же час, кожен четвертий опитаний з числа бенефіціарів у Чернігівській і кожен третій – у Черкаській області не змогли відповісти на ці питання (це, переду­сім пенсіонери, люди з інвалідністю, жінки, які проживають у сільській місцевості, безробітні, а також значна частина економічно активної групи). Ще приблизно від ¼ до ½ ставлять під сумнів те, що пріоритети публічного інвестування на націо­нальному рівні узгоджуються з потребами області (в Чернігівській області – 56,0%, в Черкаській – 47,0%) та що технічні завдання у Плані заходів відповідають потре­бам розвитку регіону (в Чернігівській – 56,0%, в Черкаській – 37,0%), а також, що передбачено публічні інвестиції у тверду та м'яку інфраструктуру і вони є взаємно доповнюючими (52,0% і 42,0% відповідно).

РИСУНОК 2. Оцінка стейкхолдерами Чернігівської та Черкаської областей реа­лістичності регіональної стратегії розвитку області, врахування інтересів різних груп населення та узгодження з національними цілями (за шкалою від 1 до 5, де 1 означає «Найменші або відсутні», а 5 – «Найбільші проблеми»), % опитаних

Також, більшість бенефіціарів не переконані, що місцеві органи влади оцінюють потенційний внесок публічних інвестицій у зростання економіки регіону (Черні­гівська область – 52,0%, Черкаська – 58,0%), що в процесі територіального аналізу та планування використовуються дані (статистичні), як доказова база (52,0% та 47,0% відповідно), а також що, стратегія передбачає розвиток людського капіталу та вра­ховує інтереси різних груп населення (Чернігівська область – 52,0% та Черкаська – 47,0%). Цікаво, що частина представників економічно активної групи (31,2% у Чер­нігівській та 18,7% у Черкаській області) та молоді (40,0% у Чернігівській та 50,0% у Черкаській області) стверджує, що регіональна стратегія розвитку враховує інте­реси різних груп населення, водночас представники всіх інших категорій мають сумніви щодо цього або ж займають протилежну позицію.

Загалом значною мірою така позиція бенефіціарів зумовлена їхньою низькою обі­знаністю зі стратегічно-планувальними документами (про що було зазначено в окремих коментарях).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ОПИТУВАННЯ:

¦ Аналіз відповідей більшості стейкхолдерів та обізнаних представни­ків бенефіціарів обох регіонів свідчить, що рішення про пріоритетні напрямки публічних інвестицій приймаються з урахуванням регіональ­ної стратегії розвитку.

¦ Здебільшого регіональні стратегії розвитку узгоджується з національними цілями та враховують особливості й пріоритети розвитку регіонів, однак є лише певним орієнтиром для публічних інвестиційних рішень, зокрема коштів ДФРР та обласних бюджетів. Як правило, використання коштів сек­торальних бюджетних програм попередньо не узгоджується із регіональ­ними стратегіями, а дифузне, розмите формулювання технічних завдань у Планах заходів з реалізації регіональних стратегій розвитку зумовлюють можливість маніпулювання ними під час визначення переліків проєктів, які фінансуватимуться за кошти ДФРР.

¦ Загалом стратегіям бракує реалістичності, вони перевантажені операцій­ними цілями, завданнями, заходами та технічними завданнями на проєкти, виконання яких неможливо забезпечити без відповідного фінансування. Ще одним мінусом є недостатнє використання достовірних статистичних даних як доказової бази. Так само не всі стейкхолдери і бенефіціари у силу різних обставин є достатньо залученими до розроблення стратегіч­них планувальних документів.

---

Спроможність 1. Впроваджувати стратегічне планування регіонального розвитку, яке враховує особливості/специфіку регіону, орієнтоване на результати, реалістичне, спрямоване у майбутнє та узгоджене з національними цілями

1.1. Міжнародний досвід

1.2. Аналіз законодавства

1.3. Аналіз практик публічного інвестування

1.4. Прогалини (проблемні питання)

1.5. Рекомендації щодо розв'язання проблем на всіх рівнях врядування