Відмінності між версіями «Парафіївська селищна територіальна громада»
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
==Видатні місця, архітектурні пам’ятки== | ==Видатні місця, архітектурні пам’ятки== | ||
Заповідник «Качанівка» поділяється на дві взаємно інтегровані частини: паркову та архітектурну. Качанівський парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст., який має площу 568,63 га, з них 125, | '''Заповідник «Качанівка»''' поділяється на дві взаємно інтегровані частини: паркову та архітектурну. Качанівський парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст., який має площу 568,63 га, з них 125,5 га – це водне плесо чарівної річки Смош, на берегах якої і розкинулася качанівська садиба. Доповнює парк архітектурний ансамбль садиби, який налічує 24 об’єкти. Окрасою ансамблю є неперевершений палац в стилі неокласицизму – свідком величної епохи минулого. Його доповнюють допоміжні будівлі південних і північних служб разом із садибною церквою Святого Георгія Хозевіта. Сьогодні в Україні це єдина відома церква історично висвячена на такий престол. | ||
Історико-етнографічний музей «Соколиний хутір» присвячений історії краю, яскраво відображає минуле від часів трипільської культури, її розвиток та основні тенденції, події періоду Другої світової війни. Тут також представлено 32 теми української народної творчості. Серед старовинних предметів кожен може побачити: гончарні вироби; ткацький станок 18 століття; українську вишивку; козацьку зброю; різноманітні предмети культурної спадщини українського народу. Особливе місце займає експозиція козацьких часів періоду гетьманства Б. Хмельницького та І. Мазепи, останній певний час був володарем хутора. | '''Історико-етнографічний музей «Соколиний хутір»''' присвячений історії краю, яскраво відображає минуле від часів трипільської культури, її розвиток та основні тенденції, події періоду Другої світової війни. Тут також представлено 32 теми української народної творчості. Серед старовинних предметів кожен може побачити: гончарні вироби; ткацький станок 18 століття; українську вишивку; козацьку зброю; різноманітні предмети культурної спадщини українського народу. Особливе місце займає експозиція козацьких часів періоду гетьманства Б. Хмельницького та І. Мазепи, останній певний час був володарем хутора. | ||
Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАНУ — пам'ятка садово-паркової архітектури середини XIX століття. Створений завдяки зусиллям і коштом Івана Михайловича Скоропадського. Парк розташований у загалом сприятливих для розвитку деревної рослинності кліматичних умовах. Навколо нього простягаються лісозахисні смуги площею близько 350 га. Місцевість, вибрана для створення дендропарку, на початку XIX століття була типовою для Лівобережного лісостепу відкритою рівниною, що розсікалась численними не залісненими заболоченими балками. На південній частині цієї території зростав дубовий гай, частина дерев якого, посаджених у кінці XVIII і на початку XIX століття, збереглися і входять до складу паркових ландшафтів. Решта вибраної території використовувалась як сільськогосподарські угіддя. Садиба, яка включала великий дерев'яний будинок з баштами та чотири флігелі, була споруджена у 1833 році поблизу струмка Тростянець, що був використаний для створення системи ставків. Шляхом поглиблення балок і насипання гребель було створено Великий став, завдовжки 1,3 км і завширшки біля греблі майже 100 м. Він розділив парк посередині з півночі на південь і став його композиційною віссю. З різних сторін біля ставу було створено два менших за розмірами — Лебединий і Куциха, з якими загальна водна поверхня парку перевищила 10 га. | '''Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАНУ''' — пам'ятка садово-паркової архітектури середини XIX століття. Створений завдяки зусиллям і коштом Івана Михайловича Скоропадського. Парк розташований у загалом сприятливих для розвитку деревної рослинності кліматичних умовах. Навколо нього простягаються лісозахисні смуги площею близько 350 га. Місцевість, вибрана для створення дендропарку, на початку XIX століття була типовою для Лівобережного лісостепу відкритою рівниною, що розсікалась численними не залісненими заболоченими балками. На південній частині цієї території зростав дубовий гай, частина дерев якого, посаджених у кінці XVIII і на початку XIX століття, збереглися і входять до складу паркових ландшафтів. Решта вибраної території використовувалась як сільськогосподарські угіддя. Садиба, яка включала великий дерев'яний будинок з баштами та чотири флігелі, була споруджена у 1833 році поблизу струмка Тростянець, що був використаний для створення системи ставків. Шляхом поглиблення балок і насипання гребель було створено Великий став, завдовжки 1,3 км і завширшки біля греблі майже 100 м. Він розділив парк посередині з півночі на південь і став його композиційною віссю. З різних сторін біля ставу було створено два менших за розмірами — Лебединий і Куциха, з якими загальна водна поверхня парку перевищила 10 га. | ||
Поточна версія на 21:38, 13 грудня 2021
Парафіївська селищна територіальна громада
| |
|
●
 | |
| Область: | Чернігівська область |
| Район: | Прилуцький район |
| Тип території: | |
| Населення: | 5600 |
| Площа громади: | 289 км2 |
Місцеве самоврядування
| |
| Голова громади: | Петруша Галина Леонідівна |
| Адреса: | вул. Тараса Шевченка, 95, смт Парафіївка, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., 16730 |
| Інтернет: |
Веб-сторінка |
| тел.: | (04633) 3-01-06, 3-01-43 |
| E-mail: | inbox@parafiivska-sr.gov.ua |
Громада на карті Завантаження карти… | |
Плани розвитку
Інвестиційний паспорт | |
Провідні підприємства
| |
Видатні особистості
| |
Склад громади: с. Парафіївка, с. Лугове, с. Софіївка, с. Южне, с. Боярщина, с. Лисогори, с. Мартинівка, с. Хаїха, с. Іваниця, с. Зоцівка, с. Загін, с. Ковтунівка, с. Купина, с. Петрушівка, с. Власівка, с. Качанівка, с. Шевченка, с. Проліски, с. Бережівка, с. Тростянець, с. Верескуни, с. Барвінкове.
Видатні місця, архітектурні пам’ятки[ред.]
Заповідник «Качанівка» поділяється на дві взаємно інтегровані частини: паркову та архітектурну. Качанівський парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст., який має площу 568,63 га, з них 125,5 га – це водне плесо чарівної річки Смош, на берегах якої і розкинулася качанівська садиба. Доповнює парк архітектурний ансамбль садиби, який налічує 24 об’єкти. Окрасою ансамблю є неперевершений палац в стилі неокласицизму – свідком величної епохи минулого. Його доповнюють допоміжні будівлі південних і північних служб разом із садибною церквою Святого Георгія Хозевіта. Сьогодні в Україні це єдина відома церква історично висвячена на такий престол.
Історико-етнографічний музей «Соколиний хутір» присвячений історії краю, яскраво відображає минуле від часів трипільської культури, її розвиток та основні тенденції, події періоду Другої світової війни. Тут також представлено 32 теми української народної творчості. Серед старовинних предметів кожен може побачити: гончарні вироби; ткацький станок 18 століття; українську вишивку; козацьку зброю; різноманітні предмети культурної спадщини українського народу. Особливе місце займає експозиція козацьких часів періоду гетьманства Б. Хмельницького та І. Мазепи, останній певний час був володарем хутора.
Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАНУ — пам'ятка садово-паркової архітектури середини XIX століття. Створений завдяки зусиллям і коштом Івана Михайловича Скоропадського. Парк розташований у загалом сприятливих для розвитку деревної рослинності кліматичних умовах. Навколо нього простягаються лісозахисні смуги площею близько 350 га. Місцевість, вибрана для створення дендропарку, на початку XIX століття була типовою для Лівобережного лісостепу відкритою рівниною, що розсікалась численними не залісненими заболоченими балками. На південній частині цієї території зростав дубовий гай, частина дерев якого, посаджених у кінці XVIII і на початку XIX століття, збереглися і входять до складу паркових ландшафтів. Решта вибраної території використовувалась як сільськогосподарські угіддя. Садиба, яка включала великий дерев'яний будинок з баштами та чотири флігелі, була споруджена у 1833 році поблизу струмка Тростянець, що був використаний для створення системи ставків. Шляхом поглиблення балок і насипання гребель було створено Великий став, завдовжки 1,3 км і завширшки біля греблі майже 100 м. Він розділив парк посередині з півночі на південь і став його композиційною віссю. З різних сторін біля ставу було створено два менших за розмірами — Лебединий і Куциха, з якими загальна водна поверхня парку перевищила 10 га.
Фотоальбом[ред.]
- Фото
Краєвиди громади
Краєвиди громади
Краєвиди громади
