Відмінності між версіями «Семенівська міська територіальна громада»

Матеріал з База знань «Управління публічним інвестуванням»
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 26: Рядок 26:
|Особа3 = Володимир Петрович Коваленко   
|Особа3 = Володимир Петрович Коваленко   
}}
}}
Адміністративний центр — місто Семенівка.


Склад громади: місто Семенівка, селища Газопровідне, Зелена Роща, Іванпуть, Угли і села: Архипівка, Баранівка, Березовий Гай, Блешня, Бобрик Другий, Брониви, Вільшанка, Галаганівка, Гаті, Грем'ячка, Жданівка, Залізний Міст, Заріччя, Зелений Гай, Зоря, Іванівка, Калинівське, Карасі, Карповичі, Козилівщина, Костобобрів, Красні Лози, Кривуша, Кринички, Криульки, Кути Другі, Леонівка, Лісківщина, Лосевочка, Лосівка, Лубня, Луб'яне, Максимихине, Марс, Машеве, Медведівка, Миколаївка, Мхи, Набережне, Олександрівка, Орликівка, Погорільці, Покровське, Прогрес, Ракути, Сергіївське, Стара Гутка, Східне, Тимоновичі, Тополівка, Ферубки, Фроли, Хандобокове, Хотіївка, Чорний Ріг, Чорнозем, Шведчина, Янжулівка.
Склад громади: місто Семенівка, селища Газопровідне, Зелена Роща, Іванпуть, Угли і села: Архипівка, Баранівка, Березовий Гай, Блешня, Бобрик Другий, Брониви, Вільшанка, Галаганівка, Гаті, Грем'ячка, Жданівка, Залізний Міст, Заріччя, Зелений Гай, Зоря, Іванівка, Калинівське, Карасі, Карповичі, Козилівщина, Костобобрів, Красні Лози, Кривуша, Кринички, Криульки, Кути Другі, Леонівка, Лісківщина, Лосевочка, Лосівка, Лубня, Луб'яне, Максимихине, Марс, Машеве, Медведівка, Миколаївка, Мхи, Набережне, Олександрівка, Орликівка, Погорільці, Покровське, Прогрес, Ракути, Сергіївське, Стара Гутка, Східне, Тимоновичі, Тополівка, Ферубки, Фроли, Хандобокове, Хотіївка, Чорний Ріг, Чорнозем, Шведчина, Янжулівка.
Адміністративний центр — місто Семенівка. Розташоване над річкою Ревною.  
 
 
==Географія==
У місті річка Дрестна впадає у Ревну, ліву притоку Снови.
 
Поряд із Серединою-Будою Сумської області є найпівнічнішим містом України.


У районі є родовища високоякісних гончарних, цегельних, грубокерамічних бурих та різнобарвних глин; чистих кварцових склянистих та будівельних пісків ( місцями глауконітових), а також абразивного піщаника (“жорновий камінь”), який відрізняється високою вогнестійкістю і є добрим абразивним матеріалом для виготовлення жерновів, точки, динасів, для місцевого виробництва.
У районі є родовища високоякісних гончарних, цегельних, грубокерамічних бурих та різнобарвних глин; чистих кварцових склянистих та будівельних пісків ( місцями глауконітових), а також абразивного піщаника (“жорновий камінь”), який відрізняється високою вогнестійкістю і є добрим абразивним матеріалом для виготовлення жерновів, точки, динасів, для місцевого виробництва.
Розповсюджені в районі морені лісовидні озерні суглинки, білі піски, гончарні і клинкерні глини та інші четвертичні породи можуть бути використані як сировина для керамічної, клінкерної та скляної промисловості.
Розповсюджені в районі морені лісовидні озерні суглинки, білі піски, гончарні і клинкерні глини та інші четвертичні породи можуть бути використані як сировина для керамічної, клінкерної та скляної промисловості.
==Історія==
Відповідно до історичних документів козацька слобода Семенівка була заснована полковником Стародубського полку Семеном Івановичем Самойловичем у 1680 році і була названа на честь імені засновника.
З дня свого заснування до 1861 року Семенівка була приватною власністю родини Самойловичів та їх нащадків.
З 1648 по 1781 роки слобода Семенівка входила до складу Стародубської сотні Стародубського полку — найбільшої за територією та економічним потенціалом адміністративно-територіальної одиниці Української держави Гетьманської доби.
З 1781 по 1802 роки Семенівка входила до складу Новгород — Сіверського намісництва. З 1802 по 1918 роки — до складу Новозибківського повіту Чернігівської губернії. Під час франко-російської війни тут було сформовано 2-й козацький полк.
Наприкінці 18 століття слобода Семенівка набула статусу волосного центру Семенівської волості. В 1808 році слобода Семенівка набула статусу більш великого населеного пункту — стала містечком Семенівка.
З даними «Списку населених місць Чернігівської губернії, які мають не менше 10 мешканців, за даними 1901 року», «Семенівка містечко, Новозибківського повіту, Семенівської волості, р. Ревна, 7690 чоловіків та 7830 жінок, поліційний наглядач, 4 дільниці земського начальника».
1 грудня 1924 року рішенням Новозибківської уїзної ради містечко Семенівка було віднесено до категорії селища міського типу.
З травня 1919 по квітень 1926 років Семенівка входила до складу Новозибківського району Гомельської області Російської Радянської Федеративної Соціалістичної республіки. В квітні 1926 року Семенівка була передана до складу Конотопського округу Української Радянської Соціалістичної республіки, з організацією Семенівського району, як адміністративно-територіальної одиниці.
З 1808 по 1924 роки містечко Семенівка в територіальному плані було розбито на 13 менших за розміром адміністративно-територіальних одиниць — «сотень».
3 15 жовтня 1932 року селище міського типу Семенівка — центр Семенівського району Чернігівської області УРСР.
З 1924 по 1958 роки, в зв'язку з реорганізацією Семенівки з містечка в селище міського типу, було утворено Семенівську сільську раду, проведено територіальне об'єднання «сотень». Семенівка була розділена на 6 мікрорайонів, підлеглих Семенівський сільській раді.
У 1930 році на території Семенівської сільської ради знаходилось 7 населених пунктів. У 1933 році в смт. Семенівка функціонувало 4 ради: Семенівська селищна рада, Комінтернівська, Широкопланівська та Піщанська сільські ради.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 76 жителів міста.
Рішенням Чернігівського облвиконкому від 31 травня 1958 року смт. Семенівка було віднесено до категорії міст районного підпорядкування, утворена Семенівська міська рада. Селище Семенівка, Комінтернівської сільської ради і села Широкий План і Піщанка, Широкопланівської сільради, були включені до смуги міста Семенівка. До складу Семенівської міської ради увійшли місто Семенівка та села Кути перші та Кути другі.
==Пам'ятки==
Мшари — гідрологічний заказник місцевого значення.
Пенькомочище — гідрологічний заказник місцевого значення.


==Видатні люди==
==Видатні люди==

Версія за 15:04, 17 листопада 2021

Семенівська міська громада

Герб громади

Флаг громади

Громада на карті України
Область: Чернігівська
Район: Новгород-Сіверський район
Тип території: Регіональні полюси економічного зростання
Населення: 15973
Площа громади: 1399.0 км2
Місцеве самоврядування

Голова громади

Голова громади: Деденко Сергій Іванович
Адреса: 15400, Чернігівська обл., м. Семенівка, вул. Червона Площа, 6
Інтернет:

Веб-сторінка
Cторінка у facebook

тел.: (04659) 2-11-97, 2-17-38
E-mail: semenivkacity@ukr.net
Громада на карті

Завантаження карти…

Плани розвитку

Стратегія розвитку

Інвестиційний паспорт

Провідні підприємства
Видатні особистості

Адміністративний центр — місто Семенівка.

Склад громади: місто Семенівка, селища Газопровідне, Зелена Роща, Іванпуть, Угли і села: Архипівка, Баранівка, Березовий Гай, Блешня, Бобрик Другий, Брониви, Вільшанка, Галаганівка, Гаті, Грем'ячка, Жданівка, Залізний Міст, Заріччя, Зелений Гай, Зоря, Іванівка, Калинівське, Карасі, Карповичі, Козилівщина, Костобобрів, Красні Лози, Кривуша, Кринички, Криульки, Кути Другі, Леонівка, Лісківщина, Лосевочка, Лосівка, Лубня, Луб'яне, Максимихине, Марс, Машеве, Медведівка, Миколаївка, Мхи, Набережне, Олександрівка, Орликівка, Погорільці, Покровське, Прогрес, Ракути, Сергіївське, Стара Гутка, Східне, Тимоновичі, Тополівка, Ферубки, Фроли, Хандобокове, Хотіївка, Чорний Ріг, Чорнозем, Шведчина, Янжулівка.


Географія[ред.]

У місті річка Дрестна впадає у Ревну, ліву притоку Снови.

Поряд із Серединою-Будою Сумської області є найпівнічнішим містом України.

У районі є родовища високоякісних гончарних, цегельних, грубокерамічних бурих та різнобарвних глин; чистих кварцових склянистих та будівельних пісків ( місцями глауконітових), а також абразивного піщаника (“жорновий камінь”), який відрізняється високою вогнестійкістю і є добрим абразивним матеріалом для виготовлення жерновів, точки, динасів, для місцевого виробництва.

Розповсюджені в районі морені лісовидні озерні суглинки, білі піски, гончарні і клинкерні глини та інші четвертичні породи можуть бути використані як сировина для керамічної, клінкерної та скляної промисловості.

Історія[ред.]

Відповідно до історичних документів козацька слобода Семенівка була заснована полковником Стародубського полку Семеном Івановичем Самойловичем у 1680 році і була названа на честь імені засновника.

З дня свого заснування до 1861 року Семенівка була приватною власністю родини Самойловичів та їх нащадків.

З 1648 по 1781 роки слобода Семенівка входила до складу Стародубської сотні Стародубського полку — найбільшої за територією та економічним потенціалом адміністративно-територіальної одиниці Української держави Гетьманської доби.

З 1781 по 1802 роки Семенівка входила до складу Новгород — Сіверського намісництва. З 1802 по 1918 роки — до складу Новозибківського повіту Чернігівської губернії. Під час франко-російської війни тут було сформовано 2-й козацький полк.

Наприкінці 18 століття слобода Семенівка набула статусу волосного центру Семенівської волості. В 1808 році слобода Семенівка набула статусу більш великого населеного пункту — стала містечком Семенівка.

З даними «Списку населених місць Чернігівської губернії, які мають не менше 10 мешканців, за даними 1901 року», «Семенівка містечко, Новозибківського повіту, Семенівської волості, р. Ревна, 7690 чоловіків та 7830 жінок, поліційний наглядач, 4 дільниці земського начальника».

1 грудня 1924 року рішенням Новозибківської уїзної ради містечко Семенівка було віднесено до категорії селища міського типу.

З травня 1919 по квітень 1926 років Семенівка входила до складу Новозибківського району Гомельської області Російської Радянської Федеративної Соціалістичної республіки. В квітні 1926 року Семенівка була передана до складу Конотопського округу Української Радянської Соціалістичної республіки, з організацією Семенівського району, як адміністративно-територіальної одиниці.

З 1808 по 1924 роки містечко Семенівка в територіальному плані було розбито на 13 менших за розміром адміністративно-територіальних одиниць — «сотень».

3 15 жовтня 1932 року селище міського типу Семенівка — центр Семенівського району Чернігівської області УРСР.

З 1924 по 1958 роки, в зв'язку з реорганізацією Семенівки з містечка в селище міського типу, було утворено Семенівську сільську раду, проведено територіальне об'єднання «сотень». Семенівка була розділена на 6 мікрорайонів, підлеглих Семенівський сільській раді.

У 1930 році на території Семенівської сільської ради знаходилось 7 населених пунктів. У 1933 році в смт. Семенівка функціонувало 4 ради: Семенівська селищна рада, Комінтернівська, Широкопланівська та Піщанська сільські ради.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 76 жителів міста.

Рішенням Чернігівського облвиконкому від 31 травня 1958 року смт. Семенівка було віднесено до категорії міст районного підпорядкування, утворена Семенівська міська рада. Селище Семенівка, Комінтернівської сільської ради і села Широкий План і Піщанка, Широкопланівської сільради, були включені до смуги міста Семенівка. До складу Семенівської міської ради увійшли місто Семенівка та села Кути перші та Кути другі.

Пам'ятки[ред.]

Мшари — гідрологічний заказник місцевого значення. Пенькомочище — гідрологічний заказник місцевого значення.

Видатні люди[ред.]

Йосип Кирилович Каменецький - лікар, доктор медицини, який у 1816 році першим серед вітчизняних медиків зайняв посаду лейб-медика Російської імперії.

Олександр Хомутов – доктор хімічних наук, який в середині 30-х років винайшов новий синтетичний матеріал – кирзу, яка стала широко використовуватись у взуттєвій промисловості.

Володимир Петрович Коваленко - відомий археолог, кандидат історичних наук, автор понад 300 наукових статей з історії і археології давньоруських міст.

Фотоальбом[ред.]